торкнись

Кольорова бавовняна хустинка

Це тип тканого виробу виготовляли у регіоні протягом тривалого часу і використовувався він переважно в якості головного убору. Особливо поширені такі хустки були в районах Боябат, Дураган і Сарайдюзю. Зараз їх також почали використовувати як скатертини для столиків, а також в якості аксесуара до сорочки чи блузки.

Махрама (Аянджицьке полотно)

Це тканина, виткана з бавовняної пряжі продовгуватої форми (найчастіше 45x100 см), яка в минулому використовувалася в як рушник або пояс. У цьому виді ткацтва, яке поширене в районах Дураган і Боябат, використовують більше ниток, ніж в інших ткацьких виробах, а візерунки розміщуються на обох кінцях тканини.

Аянджицька бавовняна тканина і комірець до традиційної сорочки гьойнек є продуктами з географічним зазначенням походження, а їх виготовлення є важливим місцевим ремеслом. Район Аянджик став відомим завдяки коміру гьойнек, який вручну вишивається на тканині. Місцеві жінки носять їх зі своїм повсякденним та святковим одягом. Відомі різні варіації виробів, вишитих вручну, починаючи 1850-х років.

Мереживні бавовняні серветки

Ці традиційні бавовняні серветки виготовляють в тій же техніці, що і махраму. В минулому їх використовували як рушники для рук та обличчя. Вони відрізнялись від махрами тоншою пряжею, а для їх оздоблення використовували різні методи вишивки: плоска обшивка, коса обшивка, ялинка, плоский песент, діагональний песент, обшита петля і деревій.

Моделювання човнів і яхт

Це ремесло, яке було розпочато двома в'язнями сінопської в'язниці в 1950-х роках, швидко поширилося містом після їх звільнення. Ці чоловіки не тільки продовжили цим займатись на свободі, а й навчили учнів будувати моделі кораблів і човнів. У центрі міста багато людей, які цікавляться цим мистецтвом. Моделі човнів спочатку продавали пасажирам поромів, які прибували в сінопський порт, а з часом стали відомими сувенірами і за межами міста. Сьогодні ці моделі, які стали сувенірними символами міста Сіноп, купують місцеві та іноземці.

Виготовлення столових приладів

Виробництво ножів ручної роботи в Сінопі розпочали сім'ї Озекес і Йилмаз в минулому. Воно продовжується і до сьогодні майстрами четвертого покоління сім'ї Озекес. Це ремесло розпочиналось як хобі в 1890 році їх прадідом Хюсейном Устою і розвивалось з часом. Ножі ручної роботи стали одними з виробів ручної роботи, які роблять Сіноп відомим. Під час виготовлення ножів використовується високовуглецева шведська сталь для інструментів, а ручки роблять з рогів буйвола і оленя, або з коренів палісандрового дерева. Ручки та леза виготовлені з високоякісної латуні, а піхви - з високоякісної шкіри. Зараз виготовляють декоративні, кухонні та мисливські ножі.